З березня маріупольці, що знайшли прихисток у Львові, регулярно приходили до неймовірно атмосферного місця - Львівського органного залу, де на сеансах арттерапії малювали під живу музику.
На виставці представлені роботи Лізи Ніколютіної, Єлизавети Лаптєвої, Катерини Троян, Маргарити Пєшніної, Нікі Середи, Євгенії Пуолокайнен. Війна вирвала їх зі щасливого мирного життя, позбавила житла, їм довелося під бомбардування й обстрілами виживати. Арттерапія допомогла зрозуміти та прийняти, що життя триває, що треба жити тут і зараз.
Роботи маріупольців, які пережили окупацію та втрату рідного дому – це символ незламності українського духу та щирості сердець. Творчі, талановиті та прекрасні. Вони малюють, бо їм є що викласти на папері, є, що розказати світові за допомогою кольорів та образів.
З березня маріупольці, що знайшли прихисток у Львові, регулярно приходили до неймовірно атмосферного місця - Львівського органного залу, де на сеансах арттерапії малювали під живу музику.
На виставці представлені роботи Лізи Ніколютіної, Єлизавети Лаптєвої, Катерини Троян, Маргарити Пєшніної, Нікі Середи, Євгенії Пуолокайнен. Війна вирвала їх зі щасливого мирного життя, позбавила житла, їм довелося під бомбардування й обстрілами виживати. Арттерапія допомогла зрозуміти та прийняти, що життя триває, що треба жити тут і зараз.
Роботи маріупольців, які пережили окупацію та втрату рідного дому – це символ незламності українського духу та щирості сердець. Творчі, талановиті та прекрасні. Вони малюють, бо їм є що викласти на папері, є, що розказати світові за допомогою кольорів та образів.